Глагол души

 

Неделя ваий

 

Цветы увянут.

Господа распнут.

Предательству равна людская слава.

Подонки измастеривают кнут.

Кроваво ухмыляется расправа.

 

Я женщина. Не дочь и не сноха.

Я та, в кого швыряют камни гневно.

Вам не постичь всю глубину греха,

В который я впадала повседневно.

Не осягнуть всю непроглядность тьмы,

Которая в очах моих копилась.

Узрите ли, высокие умы,

Над падшей мной

слезы Его ВСЕМИЛОСТЬ?

С толпою, увлекающей меня,

Хвалу Ему воздать и почесть чтобы,

Шагаю. А через четыре дня

среди немногих побреду за гробом.

Сладчайший!

Горек сколь и страшен груз –

В гробу благоуханнейшее Слово.

Но не найти меж мертвыми живого.

Из бездны горя в Пасху восхищусь!

 

Наталья Сагань

 

 

А эти стихи прихожанка Свято-Никольского храма в п. Зуя р. Б. Галина посвятила от имени всей своей семьи настоятелю о. Сергию Иванову.

 

ДЖЕРЕЛО КРАСИ

 

Дивний райський куток

Бiля храму в селі,

Де трояндовий сад,

Що не видно й землі.

 

Притягає цей рай

Ароматом своїм,

Мрієшь ще хоч на мить

Позабутися в нім.

 

Хто створив цю красу,

Це царить благодать?

Хочеш почесті вмить

Цій людині віддать.

 

Диво більше прийде

Як дізнаєшься ти:

Від священика йде

Це джерело краси!

 

Дай тобі Боже сил,

Наш отець дорогий,

Найулюбленіший нам

Священик Сергій!